Вчені стверджують, що кожна дев’яноста вагітність — двійнятами. При цьому
найчастіше близнюки народжуються у чорношкірих, і зовсім рідко — у
представників азіатської раси. Вірогідність народження двійнят (особливо
однояйцевих) збільшується з віком матері — максимальною вона стає до 40 років,
потім падає. Така особливість організму, можливо, пов’язана з підвищенням рівня
гормону гонадотропіну. Багато жінок, яких лікували від безпліддя гонадотропними
гормонами, згодом народили двійнят. А ось те, що близнюки народжуються
через покоління — міф. Генетична схильність до народження близнюків дійсно
існує, але вона може не виявлятися через покоління.
Близнюки бувають монозиготними і дизиготними. Дизиготні —
якщо були запліднені відразу дві яйцеклітини (зиготи), монозиготні — якщо була
запліднена одна яйцеклітина, але потім вона розділилася на дві. Монозиготні
близнюки завжди однієї статі, у них повністю співпадає генетичний набір, тоді
як у дизиготних близнюків він співпадає тільки на 50%.
Уперше близнюки як об’єкт експериментів зацікавили науку
в XIX столітті: у 1876 році англійський вчений Ф. Гальтон опублікував наукову
працю «Історія близнюків як критерій відносної дії природи і виховання». З тих
пір було поставлено сотні експериментів за допомогою «близнюкового методу» —
він і нині є основним способом відбору інформації про роль спадковості і дії
середовища на людину.
Найнадійніший варіант —
дослідження розлучених монозиготних близнюків: генетичний набір у них
однаковий, а умови виховання відрізняються. Така пара із США була описана в
1922 році: дівчинки Джесі і Дратуй були в двотижневому віці віддані на
виховання в різні сім’ї і перший раз зустрілися, коли їм було по вісімнадцять
років. Вони жили в різних за достатком сім’ях, здобули різну освіту. Проте у
них виявився приблизно однаковий рівень інтелекту, обидві були однаково
енергійні, багато читали і любили схожі книги, обидві перехворіли
туберкульозом. Зустрівшись, вони стали близькими подругами і стверджували, що
майже не відрізняються одна від одної.
